Подробиці гасіння пожежі, яка сталася 1 липня в Черкаському музично-драматичному театрі, повідомили під час прес-конференції представники Державної служби з питань надзвичайних ситуацій.
Про це інформує "Прочерк".
Нагадаємо, за словами начальника управління ДСНС України в області Віктора Гвоздя, до цієї пожежі Черкаський театр був мало не єдиним в Україні, який ніколи не мав проблем із пожежами.
Як усе відбувалося
– Повідомлення про загорання до чергової частини управління ДСНС надійшло від працівників драмтеатру о 14 годині 48 хвилин 58 секунд. Крім того, майже одночасно було кілька повідомлень від випадкових свідків, – зазначив речник начальника управління Костянтин Проценко. – Спираючись на висновок дослідної випробувальної лабораторії управління, слід зазначити, що орієнтовним часом виникнення загорання є 14 година 30 хвилин. Відповідно до свідчень працівників театру, загоряння було виявлене орієнтовно о 14 годині 35 хвилин, після чого одразу була розпочата його ліквідація.
Факт того, що минув досить великий проміжок часу між виявленням та викликом підрозділів аварійно-рятувальної служби, за словами Костянтина Проценка, прямо вказує на порушення співробітниками драмтеатру інструкцій про дії на випадок пожежі: одна особа повинна одразу телефонувати до служби порятунку за телефоном 101, а інші – починати гасіння.
– Працівники театру гасили пожежу правильно, але їхньою головною помилкою було те, що вони одразу не викликали нас, – додав Віктор Гвоздь. – Деякі з наших працівників були не на службі, а випадково опинилися неподалік від театру. Вони відразу, просто в шортах, кинулися на допомогу! За їхніми словами, буквально за дві хвилини після виклику рятувальників над театром уже стояв дим.
Костянтин Проценко наголосив, що час виявлення пожежі 14.35 – дуже відносний. Про це свідчить ряд фактів. Наприклад, для первинного гасіння було «використано декілька вогнегасників, які були розосереджені по будівлі, і, щоб їх зібрати на місці загоряння та використати, був потрібний час». Порошкові вогнегасники, що використовувалися, – ефективний засіб первинного пожежогасіння. Але під час їх дослідження виявилося, що не всі вони були повністю використані.
– Очевидно, у працівників театру настала якась розгубленість. Крім того, вони, вочевидь, хотіли загасити вогонь своїми силами, – вважає Віктор Гвоздь. – Першою пожежу побачила адміністратор театру, яка особисто мені казала, що випадково вийшла на сцену й у залі, де було вимкнуто світло, вже горів третій поверх. Їй здалося, що горіло 2-3 стільці. Після цього вона підняла галас. Кілька людей вибігло до неї. Поки вони знайшли вогнегасники й побігли на третій поверх, було втрачено багато часу...
Горіння набуло свого критичного об’єму та почало швидко розповсюджуватися по горючих матеріалах всередині зали. За таких умов вогнегасники вже неефективні. Як зазначив Костянтин Проценко, вирішальним напрямком дій працівників у такому випадку мала бути локалізація та недопущення розповсюдження горіння. На відео, розміщеному в Інтернеті, видно, що з вогнем уже ніхто не боровся.
– Коли люди, які прибігли з вогнегасниками, повідкривали двері в залу, кисень пішов на вогонь ще з більшою силою, – пояснив Віктор Гвоздь. – Після цього працівники театру правильно зорієнтувалися й евакуювалися звідти.
Оскільки драматичний театр зараховують до об’єктів із масовим перебуванням людей, одразу після отримання повідомлення по Черкаському гарнізону було оголошено «третій», найвищий рівень виклику, який передбачає залучення всіх пожежно-рятувальних підрозділів, а також збір особового складу за сигналом «Оголошено збір».
Боротьба з вогнем
О 14.50 до місця пожежі було спрямовано 11 одиниць пожежної та спеціальної техніки, а також 58 осіб особового складу, які перебували на той час на чергуванні.
О 14.58 на місце пожежі прибув перший пожежний розрахунок з ДПРЧ-2 (Пагорб слави), який розпочав проведення розвідки місця пожежі. Пожежа вже мала площу близько 200 квадратних метрів, і ця площа продовжувала збільшуватися. Водночас, зала для глядачів уже була заповнена димом у концентрації, яка не давала змоги рятувальникам працювати без спеціальних апаратів на стиснутому повітрі.
Також стало відомо, що протипожежна завіса, призначення якої – автоматично закрити сценічний портал, не опустилася. Опускати її довелося в ручному режимі. До того ж, через те, що на «червоній лінії» сцени було встановлено обладнання (звукові колонки), повністю опустити завісу не вдалося. А прибрати колонки було вже неможливо через те, що зал охопила пожежа.
– Що це означає? Це означає, що на відстані майже метр від підлоги повітря гуляло, й вогняна стихія в будь-який момент могла перекинутися на сценічний комплекс. Тоді б ми втратили геть усе, – пояснив Віктор Гвоздь. – На ці 60-70 сантиметрів рятувальники з водою лягли майже живим щитом, щоб вогонь не пішов на сцену.
О 15.00-15.20 на місці пожежі відбувалося нарощування сил і засобів пожежно-рятувальної служби. Було створено штаб пожежогасіння. Головним напрямком бойових дій було визначено захист сценічного комплексу та боротьбу з вогнем у залі для глядачів. Також захищали покрівлю. Вдалося запобігти поширенню вогню на хол театру. Рятувальники працювали в масках по 15 хвилин, після чого їх заміняли інші.
– Коли залізобетонні конструкції в місці, де сцена поєднується з глядацькою залою, почали просідати, приток кисню створив новий виток вогню, й він на якийсь час вирвався наверх, – розповів Віктор Гвоздь.
О 15.32 через високу температуру перекриття між поверхами в глядацькій залі почали руйнуватися. Майже одночасно руйнувалися плити перекриття даху театру. Вогонь поширився на покриття. Кілька рятувальників потрапили під обвалення конструкції (їхні захисні каски із тріщинами було виставлено в залі, де проводилася прес-конференція).
Фото Ігоря Єфімова
Площа пожежі досягла 300 квадратних метрів у залі для глядачів та 200 квадратних метрів на покрівлі. Тому, крім гасіння пожежі в залі, довелося боротися з вогнем на даху театру.
– Пожежні драбини, які до того часу стояли порожніми, було задіяно для гасіння покрівлі, – зазначив Віктор Гвоздь.
О 16.28 пожежу вдалося локалізувати в межах залу для глядачів.
Упродовж усього періоду гасіння «Черкасиводоканал» забезпечив необхідний тиск у системі протипожежного водопостачання, що дозволило використати техніку та обладнання з максимальною ефективністю. Енергетики вчасно вимкнули електрику.
О 17.24 пожежу було ліквідовано.
На місці пожежі працювало 17 одиниць пожежної та спеціальної техніки, 206 рятувальників, 62 офіцери та курсанти Інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля (курсантів використовували на допоміжних роботах). На гасіння було подано 14 стволів для подачі води.
Під час пожежі до лікарів «Швидкої медичної допомоги» з різними скаргами звернулися 11 рятувальників. Четверо з них були госпіталізовані через перегрів. За словами Віктора Гвоздя, із 11 постраждалих на сьогодні 10 уже перебувають на бойовому посту, а один – полковник Горобець, який був на найважчих ділянках боротьби з вогнем і отримав травми й теплові удари, наразі продовжує лікування. Його життю загрози немає.
– Рятувальники чергують добу через три доби. Й так вийшло, що саме той наряд, який ліквідовував пожежу в театрі, рівно три доби тому рятував Черкаси й від дощу. Серед них було десятеро, котрі тиждень допомагали гасити пожежу на нафтобазі у Василькові під Києвом... – поінформував Віктор Гвоздь. – Нагадаю, у тій страшній біді полягло п’ятеро людей, з них двоє – наші колеги. Загалом цього року ДСНС втратила вже 23 людини: 6 осіб на пожежі, решта – в зоні АТО. Маючи мізерну платню в 2 тисячі гривень, люди готові ризикувати життям. Вони працюють за покликом серця!
фото Олександра Костирка
Причини пожежі
Встановлення причин виникнення пожежі в театрі покладено на співробітників УМВС із залученням фахівців ДСНС. Розглядається до десяти версій того, що відбулося. Зокрема, це аварійність електромережі, куріння та підпал. Зробити висновок планується «методом виключення».
– Начальник УМВС доповів губернаторові, що всередині театру були камери, які записували те, що відбувалося, в тому числі й у глядацькій залі. Всі камери відібрані, відеоматеріал уже в основному переглянуто, – розповів Віктор Гвоздь. – Цей матеріал обіцяли опублікувати після того, як слідча група закінчить свою роботу.
Не беручись робити самостійні висновки про причини пожежі, Віктор Гвоздь усе-таки схиляється до більшої вірогідності побутової версії. Підпалювач навряд чи міг проникнути в театр, оскільки приміщення було закрите, на вході чергував вахтер, скрізь працювали відеокамери, актори проводили репетицію.
– Зараз вивчається, наскільки застарілими були електричні кабелі на третьому поверсі, куди ремонт театру так і не дійшов, чи не було порушень техніки безпеки, – зазначив Віктор Гвоздь. – Почекаємо...
На думку фахівця, «логіки в цій пожежі, як і в будь-якій іншій, немає».
– Робочий день. Вистав немає. Нібито була репетиція. Після репетиції нібито розійшлися. Залу закрили. Але двері чомусь всі були відімкнуті. Це – якось незрозуміло... На тому місці (де загорілося, – ред.) усі лампочки були без плафонів – тож могло десь коротнути. Там недалеко – електрощиток. Якісь шини (вони використовувалися під час вистав) лежать. Директор (того дня, – ред.) був у Києві. Можливо, якась «розслабуха» була, ми ж цього не знаємо, – знизав плечима Віктор Гвоздь.
Драмтеатр як об’єкт із масовим перебуванням людей забезпечений низкою пристроїв та засобів для виявлення й гасіння пожежі. Але вони не спрацювали.
Система пожежної сигналізації (димові датчики), яка мала виявити факт загоряння, не діяла через відсутність технічного обслуговування.
– Датчики були справні, але їх було вимкнуто, тому що за них ніхто не платив гроші – не нам, а тим людям, які їх обслуговували, – пояснив Віктор Гвоздь.
Не спрацювала й система автоматичного пожежогасіння (щоправда, в самій глядацькій залі її навіть не встановлювали). Через несправність насосної станції не вдалося задіяти пожежні крани. Як зазначалося, протипожежна завіса не опустилася.
– Учора (на нараді у голови облдержадміністрації, – ред.) начальник УМВС і прокурор області порушили й питання про те, чому на протипожежний гідрант (поруч із театром, – ред.) було встановлено павільйон для торгівлі квітами. Це – запитання до міської влади. Але гідрант працював, і ми його використали. Крім того, гасінню пожежі заважали й високі дерева, які ростуть біля театру з боку вулиці Симоненка – вони ускладнювали рятувальникам маневр щодо встановлення драбин та іншого спорядження. З боку вулиці Дашковича встановленню машин і обладнання заважав квітковий павільйон, – зазначив Віктор Гвоздь і додав, що це все для Черкас – зовсім не нова проблема...
У 2014 та 2015 році перевірки систем пожежної безпеки в театрі не проводилися через мораторій на здійснення контрольними органами заходів державного нагляду. Остання перевірка проводилася в 2013 році, й тоді директору театру було вручено акт та приписи із зазначенням протипожежних недоліків. За невиконання протипожежних вимог до адміністративної відповідальності було притягнуто заступника директора. Рятувальникам керівництво театру пояснило, що більшість заходів не було виконано через брак коштів.
– Але незрозуміло, чому не було вжито заходів, які не вимагають значних капітальних вкладів... Наприклад, ідеться про очищення шляхів евакуації від горючих матеріалів. На третьому поверсі зберігалися автомобільні шини, на «червоній лінії» сцени стояло обладнання, – зазначив Костянтин Проценко.
Перший заступник голови облради Наталія Кравцова повідомила журналістам, що в 2014 році було виділено 120 тис. грн бюджетних коштів на придбання матеріалів для проведення ремонтних робіт у театрі та 63 тис. грн – на оплату виконання робіт. 14 травня 2015 року директор театру Володимир Осипов звернувся з проханням виділити 55 тис. грн – ці гроші було виділено на сесії 28 травня.
– Потім нам надійшов лист 19 травня (але, на жаль, ми вже не змогли виділити кошти) – пан Осипов звернувся до (голови облради, – ред.) Коваленко Валентини Михайлівни з тим, щоб виділити кошти в розмірі 530 тисяч гривень на ремонт системи пожежного водогону. Трошки не встигли... – зітхає Наталія Кравцова.
Зі свого боку, Віктор Гвоздь вважає, що протипожежне обладнання, яке було в театрі, «належало до вчорашнього дня», й не дивно, що воно не спрацювало. Він не схильний звинувачувати в чомусь ані колектив театру, ані окремих його працівників.
Що далі?
Як повідомила під час прес-конференції перший заступник голови облради Наталія Кравцова, від голови облради Валентини Коваленко розіслано листи керівникам усіх комунальних підприємств з проханням запросити рятувальників для проведення на цих підприємствах перевірок стану протипожежного захисту.
Що ж до театру, наразі проводяться експертизи з метою встановити суму збитків. Потім доведеться шукати кошти для реконструкції театру. Наталія Кравцова на прес-конференції не була готова сказати, скільки і звідки коштів доведеться залучати. На її думку, частину грошей буде взято з резервного фонду, частково – з Державного фонду регіонального розвитку. Також проситимуть, щоб до цієї справи долучилися місто Черкаси та райони області.
Віктор Гвоздь додав і деякі подробиці наради в голови ОДА.
– Голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко доручив управлінню капітального будівництва протягом наступного тижня підрахувати необхідні суми і доповісти. Губернатор розмовляв із Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів, Міністерством культури. Підключено народних депутатів, яких ми обирали, щодо надання реальної допомоги. Потрібне повністю нове, сучасне рішення передньої частини театру. Наповнення повинно відповідати сучасним вимогам – починаючи від меблів і закінчуючи підлогою (під час цієї пожежі вогонь поширювався нею як бікфордовим шнуром), – зазначив керівник управління ДСНС в області. – Спільна біда повинна об’єднати нашу громаду!
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
