сьогодні
16 січня 2017

10:30

Шар масної сажі на городині та задуха, – місцеві жителі скаржаться на роботу Косарського спиртзаводу

загальний вид заводу

У селі Косарі, що на Кам’янщині, назріває соціальний «вибух», зумовлений складною екологічною ситуацією. У забруднені навколишнього середовища місцеві жителі звинувачують МПД ДП «Косарський спиртовий завод», який нині очолює Станіслав Радченко.

Як розповідають представники ВГО «Міжнародна антикорупційна асамблея» та учасники ініціативної групи громади села, які вже кілька років намагаються захистити свої права на «чисте повітря», ця історія розпочалась ще у 2008 році, коли Станіслав Радченко очолив заводську котельню.

Як стверджують колишні працівники заводу, за період керування Радченком котельня заборгувала газовим компаніям близько 6 млн гривень, що фактично і призупинило промислові поставки газу на завод.

Проте Станіслав Радченко знайшов вихід із ситуації, що склалася, і, як наслідок, на котельню почав надходити інший вид палива – коксохімічне пічне. Після його використання, як розповідають мешканці, різко погіршився стан здоров’я працівників котельні, що супроводжувалося задухою та втратою свідомості. З цього моменту жителі Косарів почали спостерігати за хмарами густого чорного диму з труби котельні, які опускалися на житлові будинки, городину та поля селян.

DSC_8627

— Екологічна ситуація дуже тяжка. Через ці викиди важко дихати, жахливо смердить повітря. Осади лягають на городи, від чого вся городина покрита чорним мулом. Овочі та фрукти не можна відмити навіть гарячою водою – доводиться терти щіткою з миючими засобами, – розповідає місцева жителька, завідувач Косарського дитячого садочка Ольга Ткаченко.

яблука зі слідами осаду

Ще більш інтенсивно, за словами місцевих жителів, паливо почало використовуватись з моменту, коли у 2014 році Станіслав Радченко очолив підприємство.

Володимир Ратушний

— Мене дуже непокоїть використання Косарським спиртзаводом в якості палива кам’яновугільної смоли, відходів коксохімічного виробництва, що не можна для цього застосовувати. Смола використовується як компонент для виробництва полістиролів і більше ні для чого, – говорить житель села Косарі, колишній начальник місцевої бази паливно-мастильних матеріалів Володимир Ратушний. – Найбільш обурює те, що, як мені відомо, дозволу на використання такого виду палива у заводу не було.

Валентина Медведенко

Його слова підтверджує і колишня працівниця заводу, провідний юрисконсульт підприємства Валентина Медведенко.

— Я до свого звільнення неодноразово висловлювалась проти роботи підприємства на цьому паливі. Воно є шкідливим для навколишнього середовища і мешканців села. Я стверджую, що дозволу на використання такого виду палива у заводу немає, – пояснює свою позицію жінка. – Справа в тому, що котельня мала дозвіл на викиди, але лише при використанні газу. У дозволі було вказано й використання альтернативного палива, а конкретно – мазуту, який при форс-мажорних випадках можна було використовувати лише 120 годин на рік. А Радченко (керівник МПД ДП «Косарський спиртовий завод» – ред.) його ототожнює з коксохімічним паливом, на що дозволу ніколи не було.Після мого виступу на одній з нарад із цього приводу Радченко в грубій формі вимагав, щоб я «закрила рота», а згодом звільнив.

сільськголова

Останньою краплею, яка викликала обурення мешканців, за словами сільського голови Косарів Ліни Душейко, настав день, коли жителі села побачили на своїй городині, у своїх садках та на дорогах густий прошарок масної сажі. Як виявилося, це був черговий викид з труби котельні Косарського спиртзаводу.

— Керівництво заводу на чолі зі Станіславом Радченком запевнило нас, що це всього лише невеличка аварія, яка буде усунута найближчим часом, – пригадує сільський голова.

Проте, за словами людей, з кожним днем ситуація лише погіршувалася. Останнім часом значно збільшились випадки алергічних захворювань, запальних процесів дихальних шляхів, задухи у місцевого населення. Ініціативна група села неодноразово зверталась із цього приводу до керівництва Черкаської області та до профільних міністерств з вимогою перевірити діяльність заводу та дотримання ним екологічного законодавства.

Іван Глагола (1)

А влітку на жителів Косарів очікував новий «подарунок». За словами мешканця села Івана Глаголи, у ставок, на березі якого розкинулись виробничі цехи спиртзаводу, скинули залишки виробництва, що призвело до вимирання риби та раків.

— Раки масово полізли на берег. А риба – судаки, карасі – плавали черевом догори, і це не лише я бачив, – розповідає він.

Як стверджують працівники заводу, саме в цей період до підприємства навідалась перевірка з ДП «Укрспирт». Це, на їхню думку, і стало причиною того, чому підприємство терміново скинуло у ставок надлишки виробництва та невраховану сировину.

Директор підприємства Станіслав Радченко у свою чергу спростовує скарги селян, наголошуючи, що всі дозволи є, і вся діяльність заводу відбувається у межах чинного законодавства.

– Ми маємо всі належні дозволи і ліцензії, у тому числі і на використання альтернативного палива, – зауважив він. – Надсилайте офіційні запити, і в межах, які дозволені законодавством, ми надамо відповіді.

збори у сільського голови

Проте місцеві жителі не вірять в існування таких дозволів та стверджують, що їх не може бути, оскільки таке паливо не сертифіковане в Україні для використання і тому отримати його неможливо.

За коментарями ми звернулись до Державної екологічної інспекції в Черкаській області, але ні в.о. начальника обласної екоінспекції Сергія Поліщука, ні його заступника Олександра Познякова не застали (зі слів секретаря, вони поїхали у службових справах). Тож кваліфікованого коментаря отримати не вдалося.

Наразі редакція готує офіційний запит до відповідних органів для подальшого дослідження ситуації та надалі слідкуватиме за розвитком подій.

Сергій Щербина

  
Коментарі - 3

Написати відповідь до Зоя Скасувати відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


*

* Модератор має право без попередження та додаткових пояснень видаляти коментарі, які не відповідають ПРАВИЛАМ сайту.

Люди добрі подивіться,хто робить цю всю брехні бувша юристка,яка сама купалася із своїми дітьми ціле літо в технічному ставку заводу,і нічого знею не сталося,аби язик відпав,риба плавала бо вночі побили електровудочками,жаба задавила що бувші не працюють,а люди ходять на роботу і отримують гідну зарплату не вконвертах ,як їх ділила при Харламові Рибалка,яка там присутня.

Клас коментарі !!!!!!!!!!!!!!!

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

КАЖУТЬ ЩО...
Дмитро
Дмитро
Найкраща оцінка ситуації від Mykola Rud - тут вже є робота і для СБУ: "Як професійний педагог. Прослухавши аудіозапис голосу вчительки, яка розмовляє із дітьми, можу зробити висновок про професійну непридатність не лише вчительки, а й директора. Він напевно мав вивчити аудіозапис. Якщо директор прослуховував цей запис і вважає себе педагогом - то мав зробити належний висновок із тої ситуації, яка склалась. Він також мав належно відреагувати НЕГАЙНО. На що він сподівався? Чому поводить себе так впевнено і навіть зухвало? Слід терміново втрутитись "Інституту педагогіки", підключити психологів і зробити дослідження записів спілкування педагога із дітьми. Це слід зробити якомога швидше, щоб відповідні органи мали цей документ на руках і могли посилатись на нього. Батьки не є педагогами і психологами - вони не мають кваліфікаційного права вирішувати чи варто - чи не варто захищати вчительку й директора школи. Це мають робити СПЕЦІАЛІСТИ. Директор і завідувач районної педагогічної структури мають бути звільнені. В нормі, вони безумовно винні і це не підлягає обговоренню. Їх службовим обов’язком є моніторинг процесу навчання і ВИХОВАННЯ. Вони для цього призвані та існують як інституція. На очах у всієї школи створено систему цькування дитини-інваліда... І у цьому приймає участь не лише вчителька, а й директор, який не зробив належних висновків... Він не міг не знати, як вчителька розмовляє із учнями – про це однозначно відомо колегам – адже вона кричить дуже голосно, що можливо є ознакою неадекватного стану нервової системи. Таке теж не можна виключити. Це може означати, що вища керівна структура курирує даний процес і направляє його у потрібному їм напрямку. Тобто – за попередніми висновками - це антидержавна діяльність. Очевидно, що у обласних структурах це відомо усім, хто мав би по службі це знати. Міське управління має зробити висновок і продовжити дослідження у всіх інших школах. Скоріш за все - це тотальне ураження нашого соціуму у даному регіоні й у даній сфері. Мій попередній висновок такий: у місті нездорова обстановка; судячи із промови директора у всіх управліннях педагогічної сфери міста домінує антиукраїнська та антидержавна агресивна позиція. За таких умов очевидно, що антидержавна = антиукраїнська робота ведеться планомірно і сплановано. Тут вже пізно робити висновки - слід діяти негайно. Одночасно із тим, слід діяти обережно, уважно стежачи за реакцією із метою упередження якихось небезпечних кроків із боку антидержавної агентури. Хочу зауважити важливу, на мій погляд, обставину: все це відбувається під час воєнних дій на Донбасі та на Луганщині."Текст коментаря
У Черкасах школярку виживають з класу через конфлікт із вчителькою
Олег
Олег
Пані Олена, не варто вороже ставитися до зауважень, навіть якщо вони Вам не зовсім приємні. Я в своєму коментарі не знайшов місця, де б я назвав Вас людиною другого ґатунку. Це по-перше. По-друге, вміти розмовляти двома-трьома-п'ятьма мовами це добре! Дуже добре! Але Ви все ж таки маєте одну РІДНУ мову? Ту мову, на якій Ви мислите, формуєте думки, спілкуєтеся подумки на одинці сама з собою? І чогось (хоча я знаю чого) мені здається, що для Вас такою мовою є російська. І як би Ви добре не знали і не полюбляли англійську, читали б книжки, слухали б пісні, для Вас завжди буде ближча та людина, що заговорить з Вами де не будь російською, а не англійською. Те саме і з українською. Тому у Вас на підсвідомому рівні "руцкагаварящій" більш свій, чим любий іншомовний. На цьому базується і поведінка, думки, дії. І це так у всіх, а не тільки у Вас. Тому Ви апріорі на боці продавчині і засуджуєте її опонентку. Щодо "Я пишаюся собою, бо ПОВАЖАЮ усiх людей незалежно вiд мови", то на мою особисту думку, люди варті поваги за власні вчинки, а не за слова, на якій би мові вони не були сказані. Стосовно ж "З повагою до вас,пане Олег (Олеже якось не солiдно!)", то знову Ви виказуєте себе, як "руцкагаварящую", бо українською звернення звучить нормально, правильно Олеже - в кличному відмінку, який при СРСР видушили з граматики, але з розмовної мови ні! Звертатися один до одного українською Петре, Олено, Олеже, Іване, Маріє і т.і. мало того, що правильно, так і милозвучно. Тай "пане Олег" краще вже звучить "пан Олег". Про комп'ютер - можливо Ви просто не знаєте, що в Windows (я маю сумнів, що Ви користуєтесь Linux-системою)на "языковой панели" можна в налаштуваннях додати українську мову і будете мати всю абетку української мови, в тому числі "Ї" і "Ґ". Таким чином не будете вводити в оману людей, які можуть вважати Вас безграмотною людиною. "Не треба принижувати та виховувати мене, як дiвчинку та вказувати на недолiки моеi мови!" - Ви так хворобливо сприймаєте критику? Ви не впевнені в собі? "Мене вчили найкращi вчителi мого мiста! Усi учнi мого класу вступили у вишi та зараз дуже поважнiособи!" Добре-добре, не треба так хвилюватися , бо Ви зараз ще й диплом свій покажете. А щодо "вступили у виші" і "зараз дуже поважні особи", то наявність закінченого вишу не завжди є достатнім для поваги до людини. "А вам треба бути чемним у ставленнi до жiнок." - буду щиро вдячний, якщо Ви вкажете мені, де я Вас образив як жінку, або був не чемний як з жінкою. На останок - Ви праві, в Фінляндії дійсно дві державні мови. І шведську за рідну там вважають біля 5% населення, та все ж таки вони знають і володіють фінською - коли до них звертаються фінською вони не відповідають шведською! І навпаки, якщо хтось звертається шведською, йому не відповідають фінською. Вловлюєте різницю з ситуацією українська мова - "руцкій язік" в Україні (какаяразніцанакакомязіке, ітакпаймут)? І на останок. Щоб Ви не вважали за образу чи неповагою до Вас, коли я називаю "руцкій язік", а не "російська мова", бо не існує "російської" мови. Таку назву вкорінили в українську мову більшовики на початку ХХ сторічча, коли насильно "ріднили" українську мову з москвинською. Ось дивіться, по москвинські є "Россия" і є "русский язык". А чому на українську мову перекладаються як "Росія" і "російська мова"? Правда, якось не зграбно? Бо, якщо "Росія" і "російська мова", то відповідно повинно було б "Россия" і "российський язык". Знову халепа виходить! Назвати їх мову "руською" теж не має сенсу, бо вони жодного відношення до Русі не мають, бо вона була лише Київська. Тай "Россіею" вони стали лише в 1721 р., завдяки тому, що їх цар Пьотр І своїм наказом переназвав Московію з князівства Московського на "Россию". А для щоб більше "примазатися" до славної історії Київської Русі, мову Мокши їхню назвав "руским язіком". Але це вже окрема тема.
«Лагідна» українізація, або жменя здачі для дурепи
СОЦ. МЕРЕЖІ
Читайте нас на Facebook

AVTOsale.ua-всі пропозиції з продажу авто Вашого міста.
Слідкуйте за свіжими новинами в Україні на UKR.NET
Афіша всіх фільмів в кіно на KINOafisha.ua.
Погоду в Черкасах на тиждень дивись на Sinoptik.ua.