Страх – невід'ємна частина людської натури. Хтось боїться кажанів, хтось - темряви, інші - смерті чи самотності, а є і ті, хто думає, що їх нічим у цьому житті не злякаєш. Що змушує тремтіти черкаських депутатів дізнавався кореспондент "Про все".
Ярослав Нищик, депутат Черкаської міської ради від ВО "Свобода"
- У дитинстві боявся побачити привидів. А зараз боюся плазунів, змій. Вони огидні і слизькі. Не знаю чи це фобія, вони просто огидні і підступні. Боюся їх з тих пір, як почав себе усвідомлювати. Зазвичай, я бачу їх завжди в останній момент. Відповідно мені не подобається, що вони мене лякають. Не люблю я тих, хто мене постійно лякає.
Сергій Ткаченко, депутат міськрадии, самовисуванець
- У дитинстві боявся темряви, батьки завжди включали мені на ніч маленький світильник-будиночок. Пам'ятаю, як у чотири рочки прокинувся вночі, а вдома нікого немає (батько пішов зустрічати мати із нічної зміни). Досі пригадую, як надягнув шапку, пальто, чоботи і зі сльозами на очах виходив із хати, а тут і батьки прийшли. Сьогодні мої страхи стали іншими. Є страх, що колись прийде час померти, світ буде продовжувати жити, але ми ніколи вже сюди не повернемось. Страх - втратити можливість обійняти мою кохану дружину, дорогу доньку, близьких людей. У зв'язку із ситуацією в країні з'явився страх, що завтрашній день для багатьох людей може не настати. Страх війни.
Наталя Даньковська, депутат від фракції "Вільних демократів"
- У мене все банально. З дитинства боюсь висоти, але намагаюсь побороти цей страх: забиратися на вершини, кататися на атракціонах тощо. Як виявилось, цей страх виник, коли в дитинстві я майже впала під потяг, виходячи з нього на високий перон. До речі, про цю історію я дізналася нещодавно, коли мама згадала, як вона мене ледь спіймала. Після цього мені стало легше боротись з цим страхом. У дитинстві я боялась публічних виступів і починати спілкуватися з незнайомими людьми, але зараз з цим начебто все гаразд.
Костянтин Чернецький, депутат міськради, самовисуванець
- Над своїми страхами я ніколи особливо не замислювався, ніяких таких активних страхів та серйозних фобій не маю. Можна, наприклад, не любити змій, може на секунду стати страшно, якщо у літаку летиш і раптом потрапляєш у велику повітряну яму. Проте глобальних страхів у мене немає.
Олександр Радуцький, секретар Черкаської міської ради
- Як і кожна нормальна людина я боюся самотності. Я живу за таким принципом: стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Якщо не цінувати дорогих тобі людей, то рано чи пізно, можеш залишитися самотнім. У дитинстві я боявся бабая. Мені казали: "Їж манну кашу, бо прийде бабай".
Олег Кашко, депутат, самовисуванець
- Боюся стрибати з парашутом. Цей страх родом із дитинства. Коли я навчався у школі, у мене була спроба стрибнути. Ми вже залізли на 100-метрову вишку, я подивився униз і одразу передумав. Стрибати з парашутом боюся й досі.
Вікторія Кутілова, депутат від фракції "Радикальної партії Олега Ляшка"
- Висоти не боюся, мрію пригнути з парашутом. Павуків не боюся, можу взяти їх у руки та погратися. Страшенно люблю швидко їздити. Якщо зі мною досвідчений водій, часто прошу його збільшити швидкість до 160 км на годину за містом. Стандартних жіночих страхів я не маю. Я, мабуть, боюся зробити щось неправильно. У дитинстві страшенно боялася темряви. Саму мене залишити не можна було, оскільки був страшенний крик і скандал. Зараз навпаки люблю вимкнути світло, увімкнути гарну музику і відпочити. Також у дитинстві боялася корів. Коли приїздила до бабусі у село, якщо сама йшла по вулиці і бачила корів, то ховалася від них. Зараз корів особливо не бачу, тому не знаю, чи подолала я цю фобію.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
