сьогодні
02 грудня 2016

12:02

Паломництво хасидів в Умань: навіщо євреї їдуть до України

367382

Щорічно у вересні традиційний спокій і розміреність в Умані змінюються на шум, гам і веселощі – у місто приїжджають паломники-хасиди. Умань – невелике містечко в Черкаській області, в якому знаходиться чудовий парк “Софіївка”, відомий далеко за межами України. Однак для хасидів в Умань в першу чергу – місце однієї з найшанованіших святинь, місце щорічного масового паломництва, пишуть “Надзвичайні новини”.

Хасидизм

Могила цадика Рабі Нахмана (Брацлавського) в Умані приваблює в місто десятки тисяч прихильників хасидизму. Вони вважають своїм обов’язком побувати хоча б раз у своєму житті на могилі цадика Нахмана. Вони також вважають, що якщо вони зустрінуть Новий рік Рош Ха-Шана біля його могили, то наступний рік буде дуже щасливим для них.

Ким був настільки шанований цадик Нахман, і що таке хасидизм взагалі?

Хасидизм (перекладається як “праведність”) – це якесь відгалуження іудаїзму, яке зародилося в Польщі в 17 столітті і дуже швидко охопило значну територію, що включає майже всю Україну. Засновником хасидизму вважають рабина Бешта, який жив у містечку Меджибіж на території теперішньої Хмельницької області. Він створив власне вчення, згідно з яким понад усе ставився релігійний екстаз, а не вірші Талмуда. Те, що неграмотний єврей може бути ближчим до бога, ніж самий вправний вчений, сподобалося населенню і дуже швидко кількість хасидів стала перевищувати кількість класичних іудеїв.

Хасидизм відкидав всі ритуали і навіть відвідування синагоги. Вчення не було однаковим, тому хасиди розбилися на численні групи, кожна з яких трохи по-різному трактувала поняття своєї віри. Рабини в хасидизмі залишилися як посередники між богом і смертними. Такі люди називалися цадиками. Одним з них і став Нахман з Брацлава, засновник брацлавського хасидизму. Нахман був правнуком того самого засновника віри хасидів Бешта.

Майбутній цадик Нахман народився в 1772 році в тому ж містечку Меджибіж. Хлопчик спочатку повинен був стати рабином. Він часто молився, але намагався втекти для цього в ліс, на річку чи в поле.

За єврейським звичаєм, єврейська дитина досягала повноліття до 13 років, після досягнення цього віку він мав право вступати в шлюб. Тому Нахмана до чотирнадцяти років оженили на дочці заможного землевласника з Гусятина. Коли тесть помер, Нахман переїхав у містечко Медведівка і саме там прийняв сан цадика. Тут же, в Медведівці, цадик Нахман починає всерйоз формувати свою систему бачення віри і в результаті починає проповідувати свої ідеї. Місцеві євреї швидко перейнялися розумінням до проповідей молодого цадика і невдовзі обрали його своїм ребе – вчителем, хоча цадику Нахману до того моменту не виповнилося й 20-ти років. Цадик Нахман проповідував, що молитва не повинна бути гнітючою, вимовляти її потрібно упереміш з танцями, піснями і взагалі з усіляким веселощами. Крім того, цадик Нахман рекомендував своїм парафіянам відступити від зазубрених з дитинства глав Тори і молитися “серцем” на рідному ідиші, а не на івриті, як це заведено в класичному іудаїзмі. На основі цих тез і була сформована група брацлавських хасидів.

Незважаючи на поважний статус, цадик Нахман жив досить скромно, не збираючи собі заощаджень. Відвідавши Ізраїль, цадик Нахман займається вивченням Каббали і знайомиться з самими відомими богословами того часу. Перезимувавши у Святій Землі, Нахман повертається додому і, оселившись в Немирові, починає проповідувати хасидизм серед своїх численних учнів. Одного разу, будучи в Умані, він відвідав єврейське кладовище, де були поховані багато жертв єврейських погромів в часи Коліївщини. Цадик Нахман виявив бажання бути похованим саме тут.

Цадик Нахман сумно прожив останні роки: в один рік померли від туберкульозу двоє його синів, потім – дружина. Сам Нахман теж був вражений цією смертельною на той час недугою. Будинок цадика у Брацлаві згорів дотла у 1810 році, і тоді Нахман відправився жити в Умань. Остання проповідь цадика Нахмана була приурочена до Нового року за іудейським календарем, в якій він заповів послідовникам приїжджати на його могилу в Умань. Через місяць цадика Нахмана не стало.

В Радянські часи єврейське кладовище в Умані, де був похований цадик Нахман, віддали під городи для населення. Саме поховання не чіпали, але паломників не пускали ні під яким виглядом. Синагогу цадика просто зруйнували. Та й самим хасидам довелося в ті часи несолодко: їх репресували, вони гинули на війні, були змушені емігрувати з країни. Нечисленні паломники приїжджали на могилу Нахмана з 1988 року, коли на молебень прибули 200 брацлавських хасидів. Вже після 1991 р. на це місце стали регулярно приїжджати хасиди з усього світу, навколишні будинки були ними частково або повністю викуплені. Ситуація покращилася в 1994 році. Приблизно в цей же час тут побудували одну з найбільших синагог, готель Умані для хасидів, мікву і організували міжнародний центр брацлавських хасидів. У планах – будівництво найбільшої в світі синагоги на 5 тис. чол.

Традиції

Рош-ха-Шана, як називають це свято, євреї святкують два дні поспіль в новолуння осіннього місяця тишрей за єврейським календарем. В цьому році іудейський новий рік Рош-ха-Шана припадає на 2-3 жовтня. Аккадська назва “тишрей”, мабуть, походить від кореня “шеру”, що означає “починати”. Серед давніх семітів було звичайним відносити початок року до часу пізнього збору врожаю, тобто до осені.

У перший вечір Рош-ха-Шани прийнято вітати один одного побажанням бути вписаним в Книгу життя. У час святкової трапези прийнято вмочати хліб, над яким була виголошена бенедикція, мед, щоб наступний рік був солодким. Існує також звичай на Рош-ха-Шана їсти яблука з медом.

Подібно до всіх єврейських свят, цей день проводять у молитві. Молитви, що читаються під час Рош-ха-Шани, повинні містити десять біблійних текстів, в яких згадують Бога як царя, десять текстів, в яких згадується Бог як такий, що пам’ятає все, і десять текстів, в яких згадується шофар (баранячий ріг), один із суттєвих атрибутів святкування Рош-ха-Шани: у нього сурмлять в ході ранкової молитви.

З Рош-ха-Шана починається десятиденний період – “дні трепету” (йомім ха-нора), який завершується Йом-Кіпур – днем всепрощення, спокутування. У віруючих є десять днів для того, щоб обдумати свої вчинки, виправити допущені помилки, покаятися. Лише після Йом-Кіпур Божественне рішення остаточно затверджується і визначається доля людини на найближчий рік.

У дні святкування іудейського Нового року євреї просять у ближніх прощення за завдані образи і бажають один одному бути записаними Всевишнім в Книгу життя в наступному році. Під час ранкових зборів у синагозі сурмлять в шофар (баранячий ріг), звуки якого повинні пробудити розкаяння в серцях присутніх.

У дні Рош-ха-Шани особлива увага приділяється всіляким знаменням і природним катаклізмам. Рабини вважають, що в ці дні знамення мають особливий сенс.

Паломництво

Хасиди приїздять до Умані цілими громадами, разом з дітьми. Деякі хасиди, зазвичай, приїжджають кілька разів за життя, деякі щорічно. Це все залежить, насамперед, від фінансових можливостей приїжджих. Ті євреї, які не мають коштів на поїздку в Україну, звертаються за допомогою до спеціальних структур Ізраїлю, які займаються благодійністю. Вони оплачують проїзд громаді, надають їм харчовий пайок і кошти на оренду житла в Умані.

Перші паломники починають приїжджати в Умань ще за тиждень до Рош-Ха-Шана, який проходить 2 дні поспіль в єврейському місяця тишрей (вересень або жовтень). В основному це хасиди з достатком, які можуть собі дозволити перебувати в Умані більше одного тижня.

Масове паломництво починається приблизно за 4 дні до свята Нового року. Хасиди прибувають автобусами з аеропортів Одеси і Києва протягом цих 4 днів. Автобуси прибувають на вулицю Челюскінців, де формується своєрідний КПП. Це місце ретельно охороняється представниками поліції. У приїжджих перевіряються документи та наявність заборонених речей. Тут збираються і місцеві жителі, які бажають заробити гроші на паломниках. Вони пропонують хасидам послуги з перевезення багажу до вулиці Пушкіна, де відбувається загальний збір, або ж відразу до квартир або будинків, зданих хасидам в оренду на час свята. Ціни в місті, ясна річ, виростають у ці дні в кілька разів.

На КПП також перебувають представники єврейської організації, яка організовує їх приїзд в Умань. Вони проводять облік приїжджих і допомагають представникам силових структур з перекладом з російської на іврит. Після цього хасиди рухаються вгору по вулиці Бєлінського до вулиці Пушкіна, де вони збираються своїми громадами. Так як готель, який спеціально будували для паломників-хасидів, не працює, то всі приїжджі змушені шукати собі тимчасове житло у місцевих жителів.

Ціни на житло відрізняються від місця розташування будинку, поверху та умов проживання. Найдорожчим житлом є квартири в багатоповерхових будинках, які розташовані безпосередньо біля могили цадика Нахмана чи синагоги. Трохи дешевше коштує оренда приватних будинків навколо центру збору. Найбільш переважні для хасидів будинки по вулицях Пушкіна, Бєлінського, Софії Перовської і Кулика. Житло, розташоване далі, а це в мікрорайонах Нова Умань та Лиса Гора, вулиці Східна та Садова, цінується значно дешевше, попит на нього не так великий. Слід відзначити, що квартири вище 5 поверху також коштують значно дешевше, навіть якщо будинок знаходиться біля могили чи синагоги. Адже в період святкування Рош Ха-Шана хасидам забороняється користуватись усіма досягненнями цивілізації, в тому числі і ліфтом.

Проблемою хасидів є незручність маршруту. Вони прилітають в Україну в аеропорти Києва та Одеси, а потім рухаються автобусами до Умані. Через це вони витрачають більше часу і грошей на подорож. Іншою проблемою для паломників є проживання в Умані. Засобами єврейських організацій в місті був побудований готель Шаарей Ціон, але він не може вмістити всіх бажаючих. Пізніше був побудований новий великий будинок, який переобладнали під квартири місцевих жителів. Паломники змушені самостійно або через місцевих посередників шукати собі тимчасове житло, яке часто виявляється незручним і надмірно дорогим. На сьогодні існує проект будівництва в Умані великого паломницького центру, який буде включати в себе готель, синагогу і різні допоміжні структури.

Проблеми, пов’язані з паломництвом хасидів – це, насамперед, засміченість міста. Адже, в Ізраїлі жителям суворо заборонено смітити, за це вони платять великі штрафи. Приїжджаючи в Україну, де закони не так педантичні, євреї дозволяють собі смітити де завгодно. Під час святкування Нового року міські служби не встигають прибирати вулиці міста. Крім цього хасидська організація, яка займається організацією паломництва до Умані, наймає місцевих жителів для того, щоб вони прибирали вулиці міста.

  
Коментарі - 0

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


*

* Модератор має право без попередження та додаткових пояснень видаляти коментарі, які не відповідають ПРАВИЛАМ сайту.

КАЖУТЬ ЩО...
СОЦ. МЕРЕЖІ
Читайте нас на Facebook

AVTOsale.ua-всі пропозиції з продажу авто Вашого міста.
Слідкуйте за свіжими новинами в Україні на UKR.NET
Афіша всіх фільмів в кіно на KINOafisha.ua.
Погоду в Черкасах на тиждень дивись на Sinoptik.ua.