На Черкащині травневий заморозок побив сади, а частину ярини доведеться пересівати

18 травня 2017, 14:53

В області 11 травня мороз сягав 4-6 градусів і тримався дві-сім годин. Такої сили морозів і ареалу, який вони захопили в Україні, кажуть синоптики, не було сто років. Це спричинило вимерзання овочевих, плодових культур,— констатує начальник управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Ігор Колодка, пише "Черкаський край".

Подекуди мороз тримався сім годин

—  Інформація ще надходить, господарники обстежують поля і визначаються, що доведеться пересівати. Зокрема, вже відомо, що — три тисячі гектарів кукурудзи (із 330 тисяч в області), - говорить Ігор Колодка. - Трохи соняшник, ячмінь, горох, сою поморозило. Але ситуація не настільки критична, щоб спричинити неврожай чи велике зниження врожаю. Ще є час, пересіють і вродить.

— Чи всі райони зачепило однаково?

— Найбільше лівий берег і центр, на заході області було трохи тепліше.

— Чи не буде проблем з насінням для пересівання?

— На ринку його достатньо.

— А що по садках в області?

— З цим найбільше питань. Загинуло, за даними з районів, не менше 200 гектарів плодових насаджень.

Вимерзло 130 гектарів яблунь

Заморозки у ніч з 10 на 11 травня пошкодили майже повністю сад «Маїсу» в Топилівці. Кандидат сільськогосподарських наук Микола Кучер аналізує причини лиха:

— Чинників того, що трапилось, дуже багато. Заморозки тієї ночі на переломі першої і другої декади були найсильніші за останнє століття. Сад у Топилівці інтенсивного типу докорінно відрізняється від традиційних старих високорослих дерев на Черкащині. Багатогектарні насадження низькорослих яблунь на відкритих ділянках вразливі більше. Тієї злополучної ночі був адвективно-радіаційний заморозок. Горизонтальне, без вертикального, переміщення холодних мас повітря, відсутність опадів, низька вологість — лише 29 відсотків — спричинили такий негативний результат.

Ця фаза весняного розвитку для яблунь завжди дуже вразлива, — продовжує Микола Кучер. — Їхня зимостійкість залежала від навантаження плодами минулого року, а воно було значним. Осінній період позначився також раннім похолоданням, що не дозволило накопичити достатньо полісахаридів, послабило загартування рослин. Ми пам’ятаємо і різкі перепади температури взимку. До негативних факторів відносимо і те, що дуже рано почався період вегетації. Відбулась провокація розвитку теп­лом. Усі ці температурні гойдалки і спричинили біду.

За біологією квітка у фазі бутона витримує заморозки від мінус 3,8 до 4 градусів. Розкрита квітка переносить зниження від мінус 1,5 до 2 градусів. Зав’язь ще жива тільки при одному градусі морозу. У Топилівці було зафіксовано мінус чотири. А це вже критична температура і для зав’язі, і для ще квітуючих яблунь.

Зіграло роль і місце розташування. На понижених ділянках холодного повітря накопичується більше. У таких місцях пошкоджень зазнали зовнішні і внутрішні тканини зав’язі, а також плодоніжки, що забезпечують постачання поживних речовин від деревини до новоутвореного плоду.

Сортові особливості теж проявились. Сад-імунник постраждав найменше, у цих дерев витриваліша генетика. І вони не були завантажені урожаєм торік.

Олександр Самойленко, заступник генерального директора агропромислової компанії «Маїс», повідомляє:

— Майже 130 гектарів яблуневого саду в нас вимерзли. За 25 років моєї роботи таке вперше. Температура впала до мінус чотирьох градусів. Тому сподіватись на урожай цього року марно. Ми планували зібрати близько п’яти тисяч тонн плодів… Збитки колосальні. Якщо взяти ціну кілограма яблук 8 гривень, то це майже 40 мільйонів гривень. Нині ми обстежуємо всі площі насаджень і визначаємо точні втрати.

Дрібні фермери можуть збанкрутувати

— Узяв ще один кредит (під 22 відсотки зараз в основному дають) — пересіватиму понад 200 гектарів кукурудзи, сої, — міркує Василь Драч, голова фермерського господарства «Златополь», що на Золотоніщині, голова районної і заступник обласної Асоціації фермерів і приватних землевласників. — У виграші ті, в кого ще не зійшла кукурудза або вона у фазі не більше двох листочків. Тобто у нас в районі близько половини посівів кукурудзи пропало. Стопроцентно загинули посіви сої. Соняшник витримав, але прихоплений морозом. Ярим ячменям, хто пізно посіяв, не вистачало вологи і вони були слабкі, вдарив мороз — загинули. Почорніли картоплі. Вони пустять нові стебла, але урожай буде наполовину менший. Помідори, гарбузи пропали. Буряк витримує такий мороз у фазі двох-трьох листочків, менші сходи — ні. Пам’ятаю 1953 рік. Тоді 1-2 червня був великий заморозок. Уже виросла кукурудза, картопля й соняшник по коліна. Все попропадало. А кукурудзи раніше так багато ніхто не сіяв.

На Лівобережжі побило морозом сади: у мене — три гектари горіхів нашої селекції. Три роки тому вимерзли французької. Садити горіхи треба на глинистих ґрунтах, бо піщані краще прогріваються і дерево раніше починає вегетувати. Липень місяць покаже, чи дерево відійде. Попали під заморозок яблуні, які раніше одцвіли. Багато дрібних господарників збанкрутіє, — так оцінює ситуацію Василь Павлович.

У фермерському господарстві «Червона калина» Надії Стецюк, що в селі Нестерівка на Маньківщині, 24 гектари саду. Горіхи померзли, яблуні Симиренка видно, що прихватило. Сад навіть не обкурювали, бо торік пробували це робити — безрезультатно, каже Надія Олександрівна. На полях місцями пошкоджена кукурудза.

Олександр Пастушенко, голова ФГ «Імпульс» та голова асоціації фермерів Уманщини, рахує збитки:

— У нас розсада перцю померзла, яблучка в садку. У сусідів, які вже висадили помідори, загинуло півтора гектара, хоч палили солому й обкурювали димом. Мороз побив полуницю: якщо всередині цвіту чорна цятка, то ягоди вже не буде. Ситуація як у кого: йшло смугами. Але практично постраждали всі.

Фермери зауважують, що не всі знали про можливий заморозок, на цьому жодна служба через радіо й телебачення не наголошувала (як то часом поширюють штормове попередження). А на всі докори чуєш: «Було б читати в Інтернеті!» — обурюються селяни у збитку.

Замість страхування — страх і ризик

Не вдалося знайти фермера, який би страхував поля й сади від усіляких природних стихій, хоч сільське господарство ризикове, як жоден інший бізнес. «Усе на свій страх і ризик», кажуть фермери.

— А чи страхують хоч якісь сільгосппідприємства і хоч щось? — поцікавились у Ігоря Колодки.

— У нас цей механізм не відпрацьований, аграрій не може спокійно страхувати посіви і знати, що йому щось повернуть у разі природного лиха. Зараз ми вивчаємо досвід зарубіжних держав, і Світовий банк пропонує програми агрострахування — думаю, ми з ними працюватимемо. Вони більш, скажемо так, цивілізовані, дають можливість одержати кошти відшкодування.

Вгору