“Крига скресла”: Верховна Рада почала ухвалювати реформаторські закони

18 квітня 2014, 09:22

Останні дні ми напружено стежимо за подіями на Сході країни, де місцеві сепаратисти під керівництвом "туристів" з російських спецслужб здійснюють відчайдушні спроби відірвати від України Луганську, Донецьку, Харківську області. Центральній владі доводиться боротися не лише з тими, хто зі зброєю захоплює приміщення держустанов, але й долати шалений, хоч і прихований, опір так званих місцевих еліт.

Дуже схоже – по-суті, а не за формою – відбувається і у Верховній Раді України. Йдеться про ухвалення законів, які мають зруйнувати корупцію в країні і загалом докорінно реформувати економіку на демократичних і ринкових засадах. Очевидно, що проведення таких реформ має для майбутнього України аж ніяк не менше, а, можливо, й більше, значення, ніж придушення сепаратизму.

Жоден з реформаторських законопроектів на "ура" (тобто, 300 і більше голосів "за") не проходить. За кожен доводиться вести виснажливу боротьбу з депутатами, які ще вчора були надійною опорою режиму Януковича. Вони, звісно, аж ніяк не горять бажанням змінювати систему писаних і неписаних законів, яка раніше тримала їх при владі, а сьогодні дає їм надію на реванш, тобто – на повернення до цієї влади. Тому й тут ми часто-густо бачимо подвійну гру: на словах – одне, на ділі - протилежне. Часом навіть неможливо визначити, кому зараз важче – в.о. Президента Турчинову у координації дій силових відомств на захист від сепаратизму, чи Голові Верховної Ради Турчинову у координації дій депутатських фракцій, які сьогодні складають парламентську більшість. А ситуація у цій більшості сьогодні така, що практично кожне успішне голосування вимагає неабияких організаційних зусиль.

І все ж таки – як то кажуть, крига скресла. Повільно, але незворотньо, Верховна Рада почала ламати "систему Януковича".

Ухвалено Закон України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Реально це означає, що понад 600 суддів, які брали участь у репресіях проти учасників Майдану, а також у фальсифікуванні підсумків останніх виборів до Верховної Ради у жовтні 2012 року, будуть вигнані з суддівського корпусу. Спеціальна перевірка суддів судів загальної юрисдикції, визначена цим законом, триватиме максимум один рік. Більш масштабного очищення українського суду від корупціонерів та посібників влади у злочинах проти народу і Конституції новітня історія України ще не знала. Практично нульова довіра суспільства до суду – одна з головних, якщо не найголовніша, причина виходу українців на Майданах країни у листопаді – лютому. І без кардинальної зміни судової системи, без відновлення довіри громадян до суддівської влади неможливо говорити, що Майдан переміг.

Парламент скасував 113 дозвільних документів. Тобто, 113 можливостей чиновників вимагати хабарі з підприємців та громадян віднині не існує. Скільки було, хоча б за останні чотири роки, загальних і правильних розмов політиків, що вкрай необхідно для нормального розвитку економіки кардинально зменшувати кількість різноманітних дозволів та ліцензій, які видаються органами влади. Причому, провладні політики любили це повторювати навіть частіше за опозиційних. Нарешті, можна сказати, що є не тільки слово, але й діло. Напередодні ухвалення закону, що скасував згадані 113 дозволів, експерти прямо говорили: це тест на здатність нової влади на реальні антикорупційні кроки. Тепер можемо говорити, що тест складено.

Новий Закон України "Про здійснення державних закупівель" має припинити масштабне (на сотні мільярдів гривень щороку) розкрадання державного бюджету через наскрізь корумповані схеми проведення тендерів. Насамперед, з 44 до 10 скорочується перелік випадків, які не підпадають під дію цього закону, а також перелік підстав для застосування неконкурентної процедури держзакупівель. А у випадках, що дозволяють закупівлю в одного учасника, встановлюється процедура, подібна до практики країн Євросоюзу. Закон максимально спростив доступ до інформації про держзакупівлі. Крім того, до участі у тендерах тепер не допускатимуть фірми, що зареєстровані в офшорних зонах.

Верховна Рада скасувала так званий утилізаційний збір на автомобілі. Це був новий податок, який запровадила попередня влада, і проти якого так активно протестували майданівці. Але скасування цього податку – не лише полегшення платникам податків. Це ще й суттєвий економічний захід. За підрахунками Всеукраїнської асоціації автоімпортерів та дилерів, скасування утилізаційного збору на 3 – 8% знизить ціни на автомобілі та пожвавить автомобільний ринок країни. Причому, найбільше впаде ціна на авто з об’ємом двигуна до 1500 куб. см, тобто, на ті, які найбільш доступні небагатим українцям.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила Закон "Про парламентську опозицію". Суть його в тому, що депутати, котрі не входять до владної коаліції, отримують реальні повноваження у контролі за діями влади. Йдеться про право представників від опозиції займати певні державні посади. А саме, посади: 1) голови, його заступника та секретаря Рахункової палати Верховної Ради (палата контролює використанням коштів держбюджету); 2) члена Вищої ради юстиції; 3) чотирьох членів Ради Національного банку; двох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Обов'язково треба згадати і новий закон про вищу освіту, головна суть якого – різке підвищення самоорганізації вищих навчальних закладів. Автономія вузів – норма у всіх розвинутих країнах світу, більше того , це, як показує світова практика, - головна запорука успішного розвитку системи вищої освіти.

Звісно, Верховна Рада зробила лише перші правильні кроки. Зважаючи на склад нинішнього парламенту, обраного у 2012 році під пильним оком Януковича, нема сумніву: ця Верховна Рада не зможе до кінця зламати стару систему влади. Це вже має зробити новий склад парламенту, за реформаторську якість якого нам усім ще доведеться добре поборотися на виборах. У цьому сенсі можна сказати, що наша революція продовжується, тільки центр боротьби з барикад Майдану перемістився до зали Верховної Ради і на виборчі дільниці.

Юрій Сандул, член Національної Спілки журналістів України

 

Вгору