Тетяна Єщенко PR-менеджер, медіаексперт, публіцист

Коли на «антизабудовні» протести почнуть звертати увагу?

28 липня 2017, 10:47

Серед безглуздих занять нашого  часу (крім крутіння спінера та очікування покращення) є й протести проти забудов. Пікети, мітинги, петиції та інші форми сказати «ні» житловим хмарочосам на набережній чи стелі-страхопудалу в міському парку – все це позбавлене будь-якого сенсу. Адже скандали жодним чином не впливають на здатність компаній-забудовників «робити гроші». Перевірено роками! Забудовник може стоп’ятсот разів начхати на думку якоїсь-там громади і не звертати на шлейф негативних публікацій та коментарів, -  бажаючі оселитися на мальовничому узбережжі Дніпра все одно стануть у черги за квартирами. «Шлейфи» та «душки» не завадять зустрітися і домовитися тому, хто пропонує, і тому, хто купує. За теперішнього феодального рівня економічних відносин, репутація не створює додаткової вартості компанії. Відповідно і шанси словесно вплинути на дії тих, хто «заносить» за дозволи і потім обносить узбережжя парканами, дорівнюють нулю. Забудовник одержав землю? Так. Квартири в нього викуплять? Так! Все решта для нього - із категорії "А мені -  як солов’ю". Поки репутація компанії не почне реально впливати на її перспективи залучати клієнтів та заробляти гроші, всі громадські лементи та протести їй, що слону маленький прищик на дупі.

Бізнеси, які турбуються про власне реноме, вибудовують взаємостосунки з громадськістю і залучають PR-фахівців, - виняток, аніж правило. Вони переймаються цим не «з любові до мистецтва», а тому, що без репутації не буде бізнесу. Один клієнт і радий був би махнути рукою на те, що проти нього пишуть у інтернеті, якби не партнери-іноземці (які ретельно моніторять українські ЗМІ). Клієнтоорієнтованість, турботливість і чутливість до чужої думки - не плід тонкої душевної організації власників та директорів компаній. А примус реального стану речей. Який вимагає щоб компанія була відкритою і на зв’язку, і пояснювала свої дії. Банкам, роздрібним торгівцям, - усім, хто щодня має справу з клієнтами - не вкладатися в репутацію коштує дорожче, ніж будувати її.

«Галузі» розпилу бюджету-роздачі землі існують окремо від громадської думки про них. Коли українські боси та бонзи «мочать коні» і роблять дурниці, обурення чи сміх споживачів/глядачів не виходять за межі соцмереж чи інтернет-форумів. І відповідно, не позначаються на обсягах прибутків. В розвинених країнах, де є конкуренція, фондовий ринок і успіх бізнесу залежить від якості обслуговування клієнтів – ось там репутація вартує дорого, і «проколи» та «приколи» влітають бізнесменам у неабияку копієчку! Напередодні виходу молодої компанії Тinder на IPO її керівник дав інтерв’ю, в ході якого невдало пожартував на тему сексу. І що ви думаєте, вереском у соцмережах діло не обмежилось: компанія залучила на IPO на 140 мільйонів доларів менше, ніж планувала одержати. Звернув увагу екс-кандидат в Президенти США на завищену вартість курсу лікування від лейкемії, і написав про це в Twitter. Вартість акцій «жадібної» фармацевтичної компанії, про яку йшла мова, моментально впала на 15%. Оце сила слова і вартість репутації. 114 літер повідомлення = 387 мільйонів збитків!

Але поки на черкаських та інших обласних теренах рушіями економіки будуть корисні зв'язки, доступ до землі і творче «пиляння» бюджету -  учасники процесу можуть і далі не звертати уваги на тих нечисельних громадян, які щось пишуть чи проти чогось протестують. Глядачі в театрі теж можуть проявляти емоції, але на хід п'єси вони жодним чином не впливають.

Ніхто не знає, чи буде у Україні фондовий ринок і чи скоро наші компанії зможуть виходити на IPO. Але протестувальникам варто також рухатись у своєму розвиткові – а не лише в збільшенні ціни за пікет. Люди, які насправді хочуть змінити ситуацію, мають також знати правила гри. Лише втрата грошей сьогодні лякає український бізнес: а немає продажів - немає і прибутків. Мітинг проти забудови - це лише один з інструментів привертання уваги до проблеми і публічної комунікації. Але до прибутків забудовника він не має прямого відношення. Якщо діяти на одних емоціях, це тільки підсилює забудовників, адже ця картина так легко вписується в шаблон «вони руйнують, а ми працюємо». А щоб справді вплинути та добитися змін – потрібен розум, планування і стратегія. Та про це вже іншим разом.

Тетяна Єщенко, PR-менеджер, медіаексперт, публіцист

 

Всі тексти автора
Інкогніто сказав:

Порівняння з театром – це точно в ціль!

Вгору