Кохання і робота: черкащани діляться досвідом того, як поєднують стосунки і спільну справу

14 лютого 2018, 13:17

Разом удома й на роботі. 24 години на добу і 7 днів на тиждень. Наших героїв познайомила робота й спільні інтереси. Саме це вони вважають секретом успіху як у кар’єрі, так і в особистому житті. Сімейні пари розповідають – працювати разом не завжди просто. Як зберігати баланс між особистим і роботою, дізнавалося видання in.ck.ua.

Ми розуміємо один одного з півслова

Для відомої у Черкасах журналістки Євгенії Підлісевич знайомство з майбутнім чоловіком Юрієм розпочалося із захоплення його творчістю. Понад 10 років вони – колеги, подружжя і найкращі друзі. За цей час навчилися чітко розподіляти обов’язки, не боятися експериментів і навіть читати думки один одного. Остання навичка – допомагає економити час на зйомках.

- Я спочатку закохалася в його роботу. Побачила, з яким натхненням він все робить, і закохалася в його творчість. Кадри через квіточку мене завжди дуже зачаровували (сміється). Ми обоє головні в роботі: я називаю себе комерційним чи творчим директором – творчий підхід, сценарії, цікаві родзинки, адміністрування зйомок, а Юру – технічним директором, він знімає, монтує сюжети, займається технікою. Юра може вказати мені на дуже цікаві речі, які я пропустила. І я часто беру це в сюжет. Або іноді навіть запропонувати експеримент, цікавий підхід до сюжету. Робити все разом круто – ми і колеги, і подружжя, і друзі. Плюс – спрацьована пара – це розуміння один одного з півслова. Ми економимо час, не треба пояснювати все. Юра і так знає, що йому робити, - каже Євгенія.

- Разом працювати не можна або людям зі слабкою психікою, або тим, хто не любить один одного. З Женею говоримо про роботу і вдома, і на зйомках. Без цього ніяк, робота нас звела. Телебачення – це команда, і вона має працювати разом на результат. Часто обговорюємо тему до зйомки і разом вирішуємо, як її подавати. А на роботі – одразу в бій, робимо все швидко й оперативно. Спільних інтересів дуже багато: риболовля, дартс, більярд, відпочинок у наметах, собаки, малювання. Ми такі різні й такі, як виявилося, схожі.  Маємо багато спільних друзів, з якими проводимо час. Але бувають і дівочі, і хлопчачі вечори. Вони допомагають трішки відпочити одне від одного та скучити. Усім закоханим, які працюють разом, бажаємо мудрості, терпіння, гармонії, розуміння, творчих злетів і досягнень. Щоб все виходило у парі добре. І на роботі, і вдома. Бо двоє – то сила, - коментує особливості роботи вдвох Юрій Підлісевич.

Якби не її підтримка - я, можливо, залишився б простим тренером на мінімальній зарплаті

Валерій і Тетяна Лісуни познайомилися через спільних друзів. Він за фахом – вчитель фізкультури, вона – дипломований юрист. Тетяна любить концерти Тіни Кароль, Валерій – Діму Монатіка. Вона полюбляє зранку солодко спати, а для нього саме ранок – найбільш продуктивна частина дня. Підтримка, кохання та спорт – ті три кити, на яких тримається сім’я і бізнес Валерія і Тетяни Лісунів. А запорукою вдалого ділового та родинного союзу пара вважає розподіл обов’язків і вміння йти на компроміс.

- Коли ми познайомилися, я працював тренером у спортивному залі. Людей там було небагато, але заробітку вистачало для мене одного. Коли я був сам, не мав сильної мотивації щось змінювати. А з Танею хочеться і на суші піти, і взуття гарне їй купити, і їздити відпочивати частіше. Так я задумався про зміну місця роботи. Заручившись підтримкою дружини, вирішив започаткувати справу свого життя – відкрити власний спортивний зал у Черкасах, - розповідає Валерій. - Родинний бізнес – це передусім довіра. На сторонніх людей покладатися важко – вони змінюють свою думку, шукають для себе вигоду. А сімейна справа дає сильний стимул до розвитку. Ми – одна команда, в якій немає секретів. Якби не Таня – я, можливо, залишився б простим тренером на мінімальній зарплаті. Цього бізнесу просто не було б. Ми досить різні: я більш "медійна" особистість, а Танюша соромиться камер та інтерв’ю. Вдома ми намагаємося рідше говорити про справи, всі питання вирішуємо в робочий час. Дім – те місце, де треба приділяти увагу один одному, а не роботі. Тоді це буде в радість.

- Я простіше ставлюся до негараздів у житті. Для мене не проблема – закрити очі на різні дрібниці. Я ж теж – не ідеальна людина. Настільки звикла працювати з Валерою, думаю, мені буде складно працювати з кимось іншим. На роботі у нас можуть виникати дискусії та суперечки. Але виходимо з залу – і про все забуваємо, тому бізнес не впливає на особисте життя. Ми все обговорюємо – Валера завжди радиться зі мною, запитує мою думку. Працювати разом – дуже комфортно, хоча в нас різні захоплення: ми слухаємо різну музику, рідко буваємо на концертах. В житті у нас небагато спільних інтересів – окрім бажання прожити разом довге та щасливе життя. Я не намагаюся бути кращою чи гіршою від Валери – ми просто робимо кожен свою справу і насолоджуємося цим, - говорить Тетяна.

Власний бізнес - як спільна дитина

Так свою флористичну крамницю сприймають Олена Фітенко та Володимир Полудень. Пара прагне зламати стереотип, що бізнес не варто створювати з родичами чи друзями. Спільна справа – це нелегке випробування, вважають флористи. Але саме воно може скріпити родину на довгі роки.

- З майбутнім чоловіком ми зустрічалися 3,5 місяці, а потім вирішили одружитися. Ми можемо довго сперечатися стосовно дрібниць, але доленосні рішення ухвалюємо швидко: "Давай одружимося? – Давай", "Давай відкриємо магазин? – Давай". У бізнесі Вова займається фінансами, а я більше творчістю. Гроші мене псують – жартую. Просто мені легше творити, коли не думаєш про фінансову складову. Інколи ми сперечаємося, але саме в таких дискусіях з'являється істина, нові ідеї та натхнення. Ми ламаємо стереотипи, що не можна працювати з сім'єю та друзями – у нас виходить здебільшого тільки так, - каже власниця флористичного магазину Олена. - Секрет сімейного щастя – це спільні інтереси. Окрім роботи, ми любимо грати в настільні ігри, їздити на природу. Саме там шукаємо матеріали для майбутнього декору. Всі везуть з відпочинку сувеніри, а ми – кору дерев, пеньочки тощо. Бізнес вимагає уваги з двох сторін. Це як спільна дитина – складно впоратися самому. Тут важливо, щоб двоє людей любили одну справу. Ціную Вову за те, що він вміє абстрагуватися, бути зосередженим, стриманим. Я більш емоційна. Так ми доповнюємо один одного.

- Всі бізнес-питання ми вирішуємо спільно. Іноді треба "переспати" з певною думкою та ідеєю, відкласти її, аби ухвалити правильне рішення. Ввечері перед сном обговорюємо майбутні плани, мрії, проекти. Саме тоді народжуються нові ідеї. У Олени чудова пам'ять – вона постійно мене виручає. Їй вдається тримати в голові все одночасно. У стосунках важливо вміти дивувати, говорити про те, наскільки ви важливі один для одного. А найважливіше – мати спільну мету. Якщо вона є – ми рухаємося вперед, - ділиться секретами успіху Володимир.

Підкорив своє турботою

Про Ірину Тітовську в Черкасах не знає хіба той, хто не любить свята і ніколи не буває на весіллях. А її надійний тил – це чоловік Сергій Гончар. Звукорежисер, найкращий друг і підтримка. Разом подружжя виховує синочка Назара, і навіть на побаченнях усі їхні розмови зводяться до творчості та планів на майбутнє.

- Наше спілкування починалося із дружби, потім була симпатія, яка переросла в глибокі почуття. Сьогодні час від часу ми працюємо у спільних проектах, де чоловік розуміє мене з півслова. Один мій погляд – а він вже знає, що робити. У нас гармонія і в житті, і в роботі. Яка ситуація не була б в родині – на роботі ми поводимо себе професійно, не даємо емоціям вплинути на результат. Можемо критикувати один одного, але не означає, що хтось когось не кохає. Щойно переступаємо поріг дому – немає дискомфорту й образи, - розповідає Ірина, і додає - А ще ми ходимо на романтичні побачення. Але нас вистачає лише на 10 хвилин – і знову починається обговорення роботи. І не тому, що так потрібно, а тому що справді хочеться поділитися. Я вдома більше мовчу і слухаю, на роботі – він. У нас і тут баланс. Завжди є спільний інтерес – і це означає що ми не набриднемо один одному ще довго. Принаймні до пенсії – там вже будемо шукати інші точки (сміється). Я бачила людей, які займаються спільною справою – у них з’являється конкуренція і ревність, а це впливає на стосунки. Як на мене, не варто працювати разом двом ведучим, двом дизайнерам... Тоді хтось один із них має бути мудрішим.

- Коли люди в одному темпі – вони щасливі. Суть в інтересах: наскільки ви дивитеся в одному напрямі, наскільки ви готові зрозуміти захоплення, наскільки ви готові зрозуміти зайнятість і важливість справи. Працювати разом – це визнавати цінності іншої людини. Якщо люди змогли спрацюватися – вони точно знайшли один одного. На жаль, я не можу назвати нас дуетом. Вона – ведуча, а я DJ/звукорежисер. Але радість в тому, що мені подобається доповнювати її емоційність, слухати й завершувати емоції музикою. Говорити після роботи – і співпереживати. Підтримувати та іноді не до кінця розуміти. Непорозуміння – це ж також частина пізнання. Ти відкриваєш в людині щось нове. Працювати разом – то найвище благо, - впевнений Сергій.

Робота як привід побачитись

Стоматологи Михайло та Юлія Боб знайомі ще зі студентських років. З першого курсу вчилися разом, три роки працюють в одній стоматологічній клініці. Молоде подружжя вважає – всю "сіль" роботи зубного лікаря може зрозуміти тільки його колега.

- У нас династія стоматологів, батьки працюють в цій галузі, і ми продовжуємо їхню справу. Але обов’язки у нас різні. Юля – лікує, веде прийом, а також займається просуванням в соцмережах та роботою сайту. Я – хірург, ортопед, відповідаю за закупку препаратів та інших необхідних для роботи речей. Ми працюємо в різних сферах – немає жодної послуги, яку ми робимо разом. Попри це маємо з дружиною багато спільного – можемо поговорити про все на світі. Радіємо успіхам сильніше, ніж якби не розуміли всі аспекти професії. Якщо Юля врятувала зуб – я розумію, що це реально складно, - ділиться Михайло.

- Ми працюємо на різних змінах в різних кабінетах. Інколи перетинаємось у вільний час. У нас бізнес із батьками – всі підтримуємо один одного. Немає такого, щоб хтось когось обманув. Чотири голови краще, ніж одна. За час роботи ми стали більш організованими. Міша – спокійний, врівноважений, його важко роздратувати, він все обдумує. Я більш емоційна, переживаю за кожного пацієнта, - каже Юлія. - Хочу побажати сімейним парам – не бійтеся працювати разом, не заздріть один одному. Сім’я – це сім’я. Родина завжди має бути на першому плані. Треба навчитися поступатися один одному. Навіть якщо ти правий 10 разів – іноді краще поступитися. І хтось поступиться тобі.

Ось так бачать спільну роботу закохані герої нашої статті. Бажаємо, щоб ваша друга половинка завжди вас підтримувала, незалежно від того, разом ви працюєте чи ні. А якщо ви тільки збираєтеся розпочати спільну справу – не зволікайте. Можливо, це стане початком великого сімейного бізнесу!

Вгору