Ізраїльський рабин закликав не їздити в Умань, де «панує скверна»

13 вересня 2017, 12:40

На думку рабина Йоеля Бен-Нуна, святість перебуває не там, де похований рабі Нахман, а там, куди прагнула його душа, тобто в Єрусалимі. В Умані ж «панує скверна», пише "Прочерк" з почиланням на «Вести: Израиль по-русски».

Один з відомих рабинів релігійного сіонізму Йоель Бін-Нун, який ніколи не соромиться висловлювати власний погляд щодо спірних питань і завжди прагне обґрунтувати її, виступив з несподіваною для багатьох заявою.

Релігійний авторитет вважає, що сформована в останні десятиліття традиція здійснювати перед осінніми іудейськими святами паломництво в українське місто Умань, де похований засновник сформованого в містечку Брацлав напрямку хасидизму (який неточно називають браславським чи бреславським) раббі Нахман, не тільки безглузда з погляду іудаїзму, але навіть шкідлива.

Ізраїльський рабин, який народився в 1946 році в Хайфі в сім'ї двох дослідників іудаїзму, за прикладом батьків захистив докторську дисертацію з теології та нині обіймає посаду рабина поселення Шило і керівника єшиви «Бейт-Орот», настійно рекомендує всім, хто збирається їхати молитися в Україну, переглянути свої плани.

Рав Бін-Нун не заперечує, що правнук засновника всього хасидизму Ісраеля Баал-Шем-Това (БЕШТа) раббі Нахман, який народився в 1772 році в містечку Меджибіж (нині на території Хмельницької області України), помер в 1810 році і був похований саме в містечку Умань (нині Черкаська область).

Незаперечним фактом є й те, що могила рабі Нахмана в Умані відразу стала місцем паломництва брацлавських хасидів, особливо на Рош га-Шана. Ця традиція зберігалася до середини 1920-х років і відродилася в кінці 1980-х.

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році за указом Президента Леоніда Кравчука місце поховання р. Нахмана отримало офіційний статус Історико-культурного центру брацлавських хасидів, і останні викупили землю, на якій розташована могила.

Однак р. Бен-Нун вважає, що брацлавські хасиди ставляться до навчання свого духовного наставника занадто формально і не вникають в його суть.

Один із найважливіших постулатів р. Нахмана говорить: «Ти перебуваєш там, де твої думки. Тож подбай про те, щоб твої думки перебували там, де ти хочеш бути».

В думках і вченні р. Нахмана, наскільки вони дійшли до наших днів, ні тодішня Російська імперія, ні Австро-Угорщина, де він провів частину своєї молодості, ні тим паче сьогоднішня Україна більш-менш вагомого місця не посідали.

Наскільки це було прийнято й можливо в досіоністську добу, засновник брацлавського хасидизму проголошував духовною столицею єврейського народу Єрусалим і мріяв там побувати.

«Помисли, мрії і незнищенна туга єврейського народу спрямовані в бік Ерец-Ісраель. Як я мрію дістатися туди і оселитися там, на Святій Землі, бо саме там першоджерело та основа священної віри», – так записав слова р. Нахмана його вірний учень і біограф р. Носон (Натан) Штернгарц.

У 1798 році р. Нахман відправився через Туреччину в Палестину (Ерец-Ісраель), побував у Хайфі, Цфаті й Тверії, але не зміг дістатися до Єрусалима через нашестя Наполеона.

Що ж стосується сьогоднішньої Умані, то там, за твердженням р. Бен-Нуна, «панує скверна» і «немає нічого такого, чому можна було б поклонятися».

«Душа раббі Нахмана плаче від того, що його учні роблять велику помилку і поклоняються йому там, де поховано його тлінне тіло, а не там, де витає його дух», – підкреслює сучасний учитель Закону.

«За життя людини її фізичне місцеперебування є важливим, але після смерті її тіла жива душа перебуває в тих місцях, про які він думав за життя і де живе його вчення».

«Додатковим гріхом є залишення чоловіками сім'ї на час паломництва, – продовжує Бен-Нун. – У настільки доленосні дні, коли ми вимолюємо у Всевишнього прощення за минулі гріхи й просимо Його внести нас в Книгу Життя на наступний рік, немає ніяких вагомих причин зазіхати на святість шлюбу, залишати вдома дружину і дітей і їхати туди, де у вашій молитви дуже мало шансів бути почутою».

Посилання на те, що з України паломники повертаються одухотвореними, рабина абсолютно не переконують: «Ну, деяким людям гріх золотого тельця теж здатний підвищити життєвий тонус».

Вгору