Горіхові сади та швейні ательє: завдяки грантам селяни на Черкащині успішно реалізовують власні проекти

26 січня 2018, 13:28

Вони вирощують сади, розводять бджіл, надають послуги населенню. Звичайні черкаські селяни поступово стають бізнесменами та розвивають власну справу. Все – завдяки проекту «Село: кроки до розвитку», започаткованого два роки тому ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Проект передбачає надання грантів людям з районів на реалізацію їхніх бізнес-планів. Торік МХП було надано 25 грантів, сума кожного становила по 40 тисяч гривень. На ці кошти селяни  почали реалізовувати власні ідеї. Днями всі 25 переможців знову зібралися разом, щоб розповісти, як втілювали свої проекти, з якими труднощами зіштовхнулися та чи вистачило їм грантових коштів.

Альона Сержантова із Дубіївки, що в Черкаському районі, обрала для себе зовсім не жіноче діло - дівчина розводить горіховий сад. Говорить, що досконало вивчила цю справу. І саме грантові кошти від ПАТ «Миронівський хлібопродукт» стали для неї значною підтримкою та стимулом, аби втілити свою «горіхову» ідею в життя. Альона придбала саджанці і частину з них встигла висадити восени, решту – лишила на весняний період. Іншу частину коштів витратила за поливну систему та на господарський інвентар.

- Я висадила 40 дерев, хоча попередньо планувала сто. Зробила експериментальний сад із різними сортами, і час покаже, які з них кращі, - розповідає про свій проект Альона Сержантова. – Я проаналізувала, що в нас нестача горіхової продукції. Хоча я розумію, що відразу прибутку не отримаю, але переконана, що горіхові сади – це перспективний напрямок. До того ж реалізовувати цей задум – мені в радість.

Одна з умов гранту передбачала соціальну складову, яка повинна бути реалізована у кожному проекті. Наприклад, створення робочих місць,  навчання населення тощо. Альона в подальшому також збирається найняти на роботу працівників, та поки що записує відео про свій горіховий сад і згодом опублікує його в інтернеті. На камеру розповідає все: від того, як знайти ділянку під сад і до того, який прибуток можна отримати зі справи. Таким чином, дівчина збирається ділитися власним досвідом, аби інші також не боялися розпочинати власні справи.

Грант від ПАТ «Миронівський хлібопродукт» добре підсобив жительці Катеринополя Ларисі Кожушко. Жінка разом з чоловіком вже давно хотіли займатися бджільництвом.

- Жінки у чоловіків просять купити їм шуби, а я просила придбати мені два вулики, - пригадує, як колись жартувала, черкащанка.

Тепер реалізувати давню мірю допоміг грант від МХП. За надані кошти родина придбала п'ятнадцять нових вуликів, медогонку, десять бджолиних сімей та інші необхідні елементи бджільництва. Без виграного гранту коштів на такі необхідні покупки не вистачало б.

- Працювали на старому обладнанні, на нове все ніяк не вистачало. Тепер же частину коштів навіть лишили на весняний період, щоб докупити ще вулики, - радіє катеринопільчанка.

Серед тих, чиє життя змінилося завдяки гранту від МХП, і Лариса Войтко. Жінка живе у селі Степанці, що на Канівщині, та тепер про неї знають і в довколишніх селах. Відомою вона стала завдяки тому, що на кошти гранту відкрила власне ательє із пошиття та ремонту одягу, закупила нові швейні машинки та сучасну фурнітуру. Тож тепер її послугами користуються не тільки у Степанцях, до пані Лариси їдуть також і з інших населених пунктів. Окрім того, жінка взялася ще й інших навчати шиттю. Серед її учнів – навіть лікарі.

Результати проекту «Село: кроки до розвитку» перевершили всі очікування. Так говорить директор департаменту зі зв’язків із громадськістю та корпоративної соціальної відповідальності ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Альона Кузьменко. Вона нагадала, що на Черкащині проект реалізовувався у шести районах – Черкаському, Чигиринському, Канівському, Корсунь-Шевченківському, Городищенському та Катеринопільському.

- Проекти успішні, і дуже радісно бачити результати. Дехто навіть перевиконав власні плани, - ділиться враженнями Альона Кузьменко.

Вона наголошує, що реалізація власних проектів – це приклад для інших.

Такої ж думки і партнер проекту виконавчий директор ресурсного центру АНГО Анатолій Рекун. Він говорить, що грантова програма - це поштовх ставати підприємцями та не боятися створювати бізнес-плани, адже більшість учасників у минулому не були підприємцями.

Як приклад розповідає про Ніну Пустовойт із села Межиріч, що на Канівщині.

-  Вона реалізує такий проект як «Мамотландія». Село Межиріч було відоме тим, що колись там було знайдено розкопки мамонтів. І тепер підприємець розвиває село, використовуючи цю знахідку: проводить екскурсії до пам’ятки, влаштовує атракції тощо, - переповідає пан Анатолій.

Вже незабаром МХП оголосить новий старт свого проекту. Тож у черкащан ще є час подумати, який напрямок підприємництва вони б хотіли розвивати у своєму населеному пункті.

- Цього року ми обов’язково продовжуватимемо проект «Село: кроки до розвитку» і, можливо, розширимо географію районів, які можуть брати участь. Тож сподіваємося, що ще більше людей зможуть подавати свої бізнес-плани на наш конкурс. До того ж проект, який був пілотним на Черкащині, розшириться ще на дві області, - повідомила Альона Кузьменко.

Вгору