Черв’яки в зубах та верба з “того місця”: черкасці розказали, чим їх лякали в дитинстві

28 січня 2018, 12:52

Батьки вдаються до цікавих методів виховання. Коли діти відмовляються слухати всі аргументи, вмикаючи свої улюблені фрази: "хочу – не хочу", "буду – не буду", в хід йдуть некрики й навіть не пасок, а страшилки або цікава брехня. Черкасці розповіли in.ck.ua, чим їх лякали в дитинстві 

Альона Салова, письменниця, музикант

Пам’ятаю, у дитинстві постійно забувала чистити зуби – то лінувалася, то чомусь не хотілося! Коли звичайні вмовляння не діяли, а розумні аргументи мене не переконували – батьки придумали надзвичайну страшилку: "Якщо не будеш чистити зуби – в них заведуться черв’яки"! Ох, для мене то було дуже страшно і, як виявилося, дієво! Після цих слів чищення зубів стало обов’язковим у моєму денному розпорядку!

Яна Тябут, зоозахисниця

Більшість дітей чомусь погано їсть, я теж такою була! Особливо не хотілося вечеряти, можливо, ще з дитинства піклувалася про фігуру! Вмовляв мене дідусь, він завжди казав: "Вечеряй гарненько, доїдай усе, щоб цигани не снились"! Після цих слів моя миска була порожньою, я дуже хвилювалася, що вони мені не тільки насняться, а й вкрадуть посеред ночі!

Юлія Ярошенко, співачка

Я мала звичку сидіти на столі, тому мене залякували фразою: "Не сідай на стіл, бо заміж не вийдеш"! Тому, перш ніж порушувати заборону, я думала про важливість заміжжя! Ще у дитинстві я була дуже вибагливою до їжі, могла мало їсти або щось залишати у тарілці! І для мене придумали страшилку – через залишки їжі в майбутньому мої діти будуть ходити не вмитими! Цей факт мене трохи лякав! Було ще одне, я надзвичайно любила воду, з дитинства обожнювала годинами хлюпатися! Щоб вигнати мене звідти, батьки казали: "Не сиди довго у воді, бо верба з "того місця" виросте!

Артем Євтушенко, конферансьє

У дитинстві я дуже не любив перші страви, постійно відмовлявся від них! Мама довго вмовляла мене, наказувала! А одного разу в нас з'явилася цікава тарілочка, на дні якої була намальована дівчинка! Тому мама придумала незвичайну мотивашку – вона казала мені, щоб я доїдав борщ повністю, інакше дівчинка потоне! Я по-дитячому вірив у це, тому доводилося їсти перші страви! До речі, "страждав" не лише я, а і моя сестра. Часом їй випадало щастя їсти з цієї тарілочки.

Вікторія Скубацька, телеведуча

Чомусь у дитинстві я не любила хліб, їла абсолютно всі страви без нього! Батькам не дуже імпонував мій вибір. Але звичайні вмовляння на мене діяли частково, я їла хліб, але постійно залишала кусні. Щоб умотивувати мене доїдати все, мама вигадала таку собі страшилку. Казала мені: "Той кусень, який ти залишиш, буде бігати за собою, аж поки ти його недоїси". Я повірила в це, тому постійно доїдала. Але думки про кусні, які бігатимуть за мною, залишилися. Я часто озиралася і перевіряла, чи вони мене не переслідують.

Дмитро Подорошко, ведучий, конферансьє

Мені у дитинстві багато говорили звичайних забобонів на кшталт "Не свисти – грошей не буде"! Але є дещо, про що я згадую досі, бо тоді мені було дуже страшно. Я полюбляв сидіти на лавочці та махати ногами. Щоб відучити від цього, мені казали, що від такої звички може померти хтось із батьків. Я не міг зрозуміти, як це між собою пов’язано. Але це мене дуже налякало, і я тими ногами не махав до повноліття.

Діана Кметюк, фрілансер

Вдома батьки мене страшилками не лякали, але подібна ситуація трапилася в садочку! Тоді тільки з'явилися пральні машинки. В нашому садочку то було місце не лише для прання, а така собі кімната страху! Вихователі водили туди дітей, показували машинки і казали: "Всіх, хто не буде слухатися, будемо туди загружати"! Я тоді так перелякалася, у мене ледь не психічна травма була, але дякую Богу за мудру маму. Вона забрала мене звідти. А вихователям треба думати і не травмувати дітей такими речами.

 Єлєна Щєпак, журналіст

Часто до дітей, які не слухаються, застосовують прийом: "Ну то лишайся тут, а я пішла". Мене така доля також не оминула. Щоправда, моя мама була більш креативною. І під час мого чергового капрізнічєства сказала щось типу: "Ну от, якщо ти так себе ведеш, збирайся в дитячий будинок". Мовляв, нам таких неслухняних удома не треба. Але мене це не злякало. Я відкрила шафу і сміливо почала показувати мамі речі й питати, що з них мені знадобиться у тому будинку. Зрештою весь цей процес зупинила бабуся, яка заступилась за мене і сказала, що я більше не буду себе так вести. Зараз у мене є племінник, то ми зазвичай його "лякаємо" викликом поліції. Наприклад, якщо їсти не хоче. Пробували й інше, але чомусь найбільше боїться саме правоохоронців. З "бабаїв" і подібного просто сміється.

Галина Мазур

 

 

Віталій сказав:

Прекрасна стаття!!!

Вгору