Черкаські волонтери дають шанс тваринам, від яких відмовляються господарі

16 травня 2018, 22:32

Їхня ціль – очистити вулиці міста від безпритульних тварин. Уже понад десять років хвостатими безхатьками у Черкасах опікується міське товариство захисту тварин «Друг». Волонтери годують, лікують, стерилізують та соціалізують собак, а ще шукають для них новий дім, інформує "Громадське: Черкаси"

У 2009 році у Черкасах запрацював притулок для тимчасового утримання бездомних тварин. Спеціальні вольєри, а також медичний стерилізаційний центр розмістили на базі комунального підприємства «Черкаська служби чистоти». Ще до появи притулку у місті працювали волонтери. У 2007 році вони офіційно зареєстрували товариство «Друг».

- Коли створили притулок, то помістили сюди собак і благополучно про них забули, бо фінансування не було. Тоді годування, лікування собак та стерилізацію взяли на себе волонтери. Тільки з роками з міського бюджету почали виділяти кошти на харчування тварин. Cлава Богу, зараз проблему з харчуванням вирішили. Але крупи, м’ясні продукти для особливих тварин, які не можуть їсти дешевий сухий корм і фарш (це маленькі цуценята, собаки після операцій чи травм), досі купує «Друг». За час існування притулку жодну собаку не стерилізували коштом міста. Всі стерилізації, вакцинації і лікування теж оплачує «Друг», – розповідає очільниця товариства «Друг» Ольга Абукаре.

У товаристві Ольга із самого початку. Волонтерство у притулку підштовхнуло жінку вивчитися на ветеринара, аби допомагати безпритульним чотирилапим.

- На той час був популярний канал Animal Planet. Всі дивилися, як за кордоном рятують собак, і коли я дізналася, що моя знайома теж займається волонтерством, вирішила спробувати. Але коли відвідала притулок, була в шоці – різниця колосальна. Дівчата-волонтери робили все за свої гроші і на своїх машинах. Це все лежало на їхніх плечах, і фінансування практично було нульове. То був 2007 рік і тоді тільки все починалося. Не було притулку та вольєрів, стояли лише саморобні будки. Шукали людину, яка б варила каші, і я зголосилася. Спочатку варила відро-два, і так дійшло до восьми у день. Потім коли собак стало більше, потрібно було підключати інших людей, шукати спонсора, щоб їх годувати. Так і затягнуло все. А оскільки ветеринарні послуги досить дорогі і у нас тоді не було грошей, а викручуватися треба було, я пішла вчитися на ветеринара, – розповідає Ольга.

У притулку працює кілька людей, які отримують зарплату з бюджету комунального підприємства «Черкаська служба чистоти». У вихідні їх замінюють волонтери, які годують собак та прибирають територію, вигулюють чотирилапих та адаптують їх до суспільства (привчають ходити на повідку, роблять корекцію поведінки).

- Наша ціль – забрати бездомних тварин з вулиці гуманними методами, ніякої евтаназії. Такі радикальні методи не потрібні – якщо стерилізувати собаку, вона не буде приносити потомство і за п’ять років реально очистити вулиці від тварин. Нашими силами ми вже стерилізували три тисячі собак. Їх також вакцинуємо від інфекційних хвороб і сказу, який небезпечний для людини. Раніше ставили клеймо, тепер чіпляємо відповідну кліпсу та повертаємо назад, – пояснює волонтерка.

Коли притулок для тварин запрацював у Черкасах, собак було 30, нині – тут близько двох сотень чотирилапих. Усі вони свого часу були домашніми.

- Зараз дуже часто на вулиці опиняються породисті тварини. Віднедавна стало модно заводити пітбулів. Вони дуже добрі та контакті. Знаю, бо у мене теж був стаф (стаффордширський тер’єр – ред.) – вони схожі. Я часто приносила додому тварин на перетримку, то жодної агресії до них вона не проявляла. Вважається, що пітбулі були виведені для боїв, і їх часто заводять люди, бо хочуть за допомогою собаки підвищити свій статус, реалізувати себе. Буває так, що собака не виправдовує надії і згодом опиняється на вулиці, – розповідає Ольга.

Після відлову, вакцинації та стерилізації собаки повертаються у своє природне середовище, деяким вдається знайти нового господаря, але так щастить одиницям.

- 10-20 відсоткам собак, які потрапляють у притулок, вдається знайти господаря. Забирають здорових і молодих – хворі і старі нікому не потрібні. У нас, на жаль, споживацьке ставлення до тварин. Вони або мають охороняти двір, або бути іграшкою для дитини. Рідко коли собаки потрапляють у хороші умови, але принаймні це не вольєр у притулку чи вулиця, – констатує волонтерка.

У товаристві розповідають: історій із хеппі ендом у них не так і багато. Усім запам’ятався випадок, коли черкащанка забрала до Німеччини собаку з інвалідністю. Пригадують, як жінка прихистила сліпих мопса та кота. Таких історій, коли тварин із вадами забирають, одиниці. Здебільшого вони так і залишаються у притулку.

Ольга Абукаре каже: до питання заведення тварини українцям варто ставитися набагато серйозніше. Це стосується і придбання тварин, і їхньої стерилізації. Потрібно усвідомлювати, що берете собаку чи кота не на день-два, а на 10-15 років. Треба також бути готовим до того, що улюбленець може хворіти, і це теж затратно.

Водночас, окрім змін у свідомості людей, потрібні і законодавчі зміни. Україна має ухвалити більш жорстке законодавство, щоб менше тварин опинялося на вулиці.

- Держава має контролювати людей, які хочуть завести тварину. А не так: пішов на ринок, взяв цуценят, погрався і викинув. Тварин потрібно ставити на облік і контролювати, куди вони діваються. Так само потрібно контролювати розмноження домашніх тварин. Якщо собака чи кішка не несуть породної цінності, їх потрібно стерилізувати. Якщо хочете розводити, беріть ліцензію, оформляйте розплідник – хай вас перевірять відповідні служби, щоб собаки не сиділи на прив’язі, у клітках напівголодні, – зазначає Ольга.

За кордоном за порушення прав тварин передбачені великі штрафи. В Україні закон про посилення відповідальності за жорстоке поводження із тваринами є, але він не працює належним чином.

- Скільки було випадків, коли люди нацьковували своїх собак на котів чи інших старих і немічних собак, і це, на жаль, ніяк не каралося. Ось останній випадок: на дитячий майданчик першого травня приблудилася собака, вся в крові, із травмованою щелепою. Це ознаки того, що собачку покусала інша собака. Ми поїхали, забрали її в клініку, де собачку прооперували. Вона вже одужує. Собачка дуже лагідна і добра, прийшла до людей по допомогу. Вже і господар потенційний є, –  розповідає зоозахисниця.

Наразі «Друг» постійно потребує вакцин та медикаментів для собак, спеціального харчуванням і сухих кормів. Можна допомогти і поширювати інформацію про тварин, які шукають домівку. Тут будуть раді і фотографам, які зроблять гарні світлини собак, або ж грумерам, які підстрижуть чи вичешуть чотирилапих, бо на всіх рук волонтерів не вистачає.

- Ми завжди раді, якщо хтось запропонує тимчасову перетримку. Зараз, на жаль, у місті ходить чума собачих, і у притулку ледь не епідемія була. Нещеплена собака, яка потрапляє у притулок із міста, може захворіти у нас, бо хоч усі собаки і провакциновані, але територія заражена, і відмити вольєри від вірусу чуми не можна. Тому хотілося б, щоб новоприбулих собак брали на перетримку до себе – на період, поки робитимуть щеплення, – каже Ольга Абукаре.

Черкаське міське товариство захисту тварин «Друг»

Телефон: 566-506

Сайт: help-animal.ck.ua

Сторінка у Facebook: @helpanimalck

Вгору