Ольга Косенко музейний працівник, фрілансер

70-річний юнак із поглядом лукавим

09 вересня 2017, 09:54

Доля часто буває жадібна на людей, які чудесні в усьому. Нє, я не жалуюсь. В моєму житті багато класних друзів з морем позитивних рис, яких я ніжно люблю і щиро поважаю, але герой сьогоднішнього блогу єдиний і неповторний.

Насамперед тому, що не так часто приходять в наш світ люди, які зовсім не вміють заздрити, ненавидіти, носити камінь за пазухою, навіть гнів яких викликає посмішку, бо ти точно знаєш – цей гнів показний, так сказать, «щоб усі боялись і не насміхались». А ще рідше поруч з нами опиняються люди, що не тільки позбавлені рис характеру, які ми звикли називати «поганими», а ще й наділені величезним талантом творити прекрасне.

Дорогенький Вікторе Григоровичу Крючков!

Прекрасний художник, фантастичний скульптор і безцінний реставратор. Ви створюєте картини і скульптури, на які дивишся і не можеш надивитися. Ви відновлюєте старі речі, які легко могли б опинитися на смітнику, якби не потрапили у ваші дбайливі руки. Але їм пощастило стріти саме вас, тому поржавіла зброя, напівстерті ікони, розламані меблі та багато чого іншого перетворюється на окрасу музейних експозицій. Без вашої участі не обходиться жодна з музейних виставок. Бо тільки ви можете поміняти місцями книжки, вигадливо викласти рушник чи додати якусь іншу родзинку, щоб експозиція стала такою, як і хотів її бачить.

А ще ви сонячний і світлий. Щедрий і безвідмовний. Галантний і надійний. Добрий і веселий. Щирий і цікавий. В теплі, яке ви рясно випромінюєте, хочеться погрітися хоч трохи.

70 – то лише цифра, в яку ніхто не вірить, бо ви зберегли привабливість і стильність, молодечий запал, а головне – не розучилися щиро дивуватися і радіти життю.

Многая вам літа, Віктор Григорович!

Попереду ще скільки нових звершень!

 

Всі тексти автора
Вгору